Будинок з химерами

          Це будинок у Києві, слава якого давно переступила межі України. По-перше, його збудував знаменитий архітектор Владислав Городецький, чиє ім’я добре відоме в Європі. По-друге, будинок, без перебільшення, є шедевром архітектури. По-третє, цей будинок давно вже став (поряд з іншими будівлями) своєрідною візитною карткою Києва — так само, як будинок Антоніо Гауді у Барселоні або будинок Ле Корбюзьє у Марселі.

За сто років (він побудований в 1902-1903 р.) «Будинок з химерами» обріс стількома легендами, що за їх кількістю міг би, мабуть, претендувати на звання рекордсмена України. Багато цих легенд живуть дотепер — люб’язні перехожі, до яких ви звернетеся із проханням трохи розповісти про будинок, охоче розкажуть вам яку-небудь із них, неодмінно уточнивши, що саме вона є правдивою…

Стверджують, наприклад, що будинок належав відставному адміралові — не випадково ж в 1930-і роки кияни називали цей будинок не інакше як «Морське дно». Ні, заперечують інші, власник будинку не був адміралом. Він взагалі не мав відношення до флоту, а морська тематика пов’язана з пам’яттю про улюблену доньку, що втонула в морі.

Треті говорять, що будинок присвячений пам’яті не доньки, а улюбленої жінки, яка загинула на полюванні — звідси, мовляв, і голови звірів на фасаді. Четверті думають, що «химери» — усього лише спритний рекламний трюк. Таким чином, мовляв, хазяїн прагнув продемонструвати чудові можливості нового будматеріалу — цементу…

Яка з версій — легенда? Всі! Господар будинку не був ні адміралом, який горював за донькою, ні рекламістом.

Втім, реальна історія «Будинку з химерами» не менш ефектна, ніж вищенаведені легенди. Адже насправді цей унікальний київський будинок споруджений… на парі!

Навесні 1901 р. за столиком одного з київських ресторанів зустрілися три знаменитих архітектори — Владислав Городецький, Олександр Кобелев і Володимир Леонтович. Городецький поділився новиною, мовляв, нещодавно придбав ділянку землі на крутому укосі на вул. Банковій. «Навіщо? — здивувався Кобелев. — Адже там і побудувати нічого не можна». «Як це не можна?» — спалахнув Городецький і розповів про свій задум спорудити на ділянці великий будинок. Кобелев приклав руку до чола Городецького й сказав: «Ви божевільний, пане. Тільки божевільному може прийти в голову така ідея!» У результаті між Городецьким і Кобелевим було укладено парі, у свідки взяли Леонтовича.

Рівно через два роки у зазначений умовами парі день і годину Городецький не без захвату показував здивованим колегам свій будинок… На фуршеті він, піднімаючи келих, сказав: «Будинок, може, і трохи дивний, зате не знайдеться в Києві людини, яка пройшла би повз і не зупинила на ньому свій погляд».